Full-text resources of PSJD and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl
Preferences help
Polish version English version Language
enabled [disable] Abstract
Number of results

Results found: 9

Number of results on page
first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  responsibility
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

The effect of cognitive enhancement on the legal responsibility

100%
Girdwoyń A., Girdwoyń A.
Nauka
|
2020
|
issue 2
2
Publication available in full text mode
Content available

Why we need intercultural medical ethics today – pleading for intercultural reflexion and discussion of ethical norms after the earthquake in Haiti 2010

88%
BOHRER T., CHARLES A., GODSON WICHERLY WHITECOMB J.-L., CARL LINK P.
Medicina Internacia Revuo
|
2014
|
vol. 26
|
issue 103
117-121
EN
Intercultural medical ethics are a new, necessary approach in ethics, as the example of Haiti dramatically showed during the aftermath of the catastrophic earthquake in 2010. For the search term « intercultural ethics » no hits are found in Google. Intercultural ethics are not meant to be a new kind of specialized or universal ethics, but are considered to be an immanent part of general ethical thinking and cover both systematical thoughtful reflexion and analysis of significant ethical subjects in medicine. At the same time it acknowledges and highly esteems interculturally different starting points, ways of thinking and living forms. Intercultural medical ethics respect explicitly a pluralism of moral values and counteracts moral relativism. The central reference is instead represented by anthropology and therefore the individual human being. It’s main instrument is communication (discourse ethics) on the same level. Intercultural medical ethics proceed from the participation of all in human existence and human dignity and do not call for one-sided reflexion, but positively, for responsible action.
3
Content available remote

Legal Duties and Legal Liabilities of Coaches toward Athletes

75%
Mirsafian H.
|
|
issue 1
5-14
EN
Background. It is undeniable that coaches play a major role in the development of athletes. Coaches and athletes have a close relationship and share various experiences that lead to a strong bond between them, and this is of great responsibility for the coach. Therefore, the coach should maintain this bond with mutual respect and trust. Various responsibilities are progressively placed on coaches by law to prevent or minimize injuries to athletes. In other words, since a coach is placed in a position of power and trust, the duty of care will always be placed on him. If certain requirements are not met, the coach may be held financially, or even criminally, liable. In this study, the author explains and discusses coaches’ legal duties, legal liabilities, and the elements required for liability of coaches toward athletes.
4
Publication available in full text mode
Content available

Sustainable development with Industry 4.0 in prospect

75%
Kiepas A., Kiepas A.
Papers on Global Change IGBP
|
2018
|
issue 25
5
Content available remote

The responsibility as the value in the work of the physiotherapist

75%
Pezdek K.
|
2010
|
vol. 18
|
issue 1
73-77
PL
W pracy dokonano analizy pojęcia odpowiedzialności, które jest kluczowe dla Kodeksu Etyki Fizjoterapeuty Rzeczypospolitej Polskiej. Odpowiedzialność fizjoterapeuty jest nierozerwalnie związana z jego czynnościami zawodowymi, prawnymi oraz wartościami moralnymi, wyznaczając najszersze granice jego funkcjonowania. Określa zarówno interes własny pracownika, interes zakładu pracy, społeczeństwa, ale przede wszystkim uwzględnia potrzeby drugiego człowieka - pacjenta.
EN
The objective of the paper is to present an analysis of the concept of responsibility which is a crucial element of the Code of Ethics of the Physiotherapist of the Republic of Poland. Responsibility of the physiotherapist is inseparably tied to his/her professional, legal and moral activities and determines the broadest limits of his/her functioning. Responsibility defines the interest of the employee, the interest of the workplace and of society, but above all it allows one to take into account the needs of another person - the patient.
6
Publication available in full text mode
Content available

Особливості материнства та дитинства у період війни: соціально-філософський аналіз

51%
Лугова (Luhova) М. M.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2022
|
issue 5(2)
107-116
UK
Мати та дитина є унікальними структурами, чий зв’язок є соціально та біологічно обумовленим, а також необхідним для їх повноцінного існування. В статті розгля- даються особливості становища материнства та дитинства в період війні, з точки зору філософської науки, на прикла- ді війни в Україні 2022 року. Проведено аналіз літератури з приводу становища досліджуваних об’єктів у періоди Першої та Другої Світових війн. Досліджено особливості ре- продуктивного здоров’я жінки у період війни на прикладі історичних довідок з блокадного Ленінграду. Виявлено осо- бливості психологічного стану у дітей, що отримали досвід війни, а також описано перспективи розвитку таких дітей. Розроблено категорії дітей, що отримали «травму війни». Сім’я у воєнний час є дзеркалом динамічних процесів в су- спільстві. Батьківський або материнський інстинкт – є ос- новним в забезпеченні життєздатності дітей. Зріла материн- ська ідентичність здатна забезпечити гармонійне існування двох особистостей – мами та дитини. Досліджено поняття ПТСР. Описано механізми дії стресу на організм людини, як на збалансовану біологічну систему. Досліджено філософ- ські підходи до питання смерті та війни. Смерть розгляда- ється як найзагадковіший феномен філософської думки, який у суспільстві прийнято вважати за табу. У розрізі істо- ричної ретроспективи відношення до смерті змінюється, що є закономірним результатом розвитку науки. Війна роз- глядається як суперечливий компонент суспільства, однак із переважно негативними наслідками як у соціальному, так і в економічному аспектах. Звертаючи увагу на руйнівні на- слідки будь-якої війни, як матеріальні, так і психо-емоційні, можна знайти архаїчні витоки. Страх війні є відображенням глибинного страху смерті. Проаналізовано особливості фі- лософських концепцій щодо феномену піклування. Надано рекомендації щодо виховання позитивної особистості ди- тини під час війни. Зроблено висновки з приводу наслідків кожної війни для будь-якої спільноти. Війна, у широкому сенсі, є миттєвим запуском динамічних процесів у суспіль- стві, який виражений у всіх напрямах життєдіяльності лю- дини. Найстрашнішу шкоду війна завдає саме дітям. Почи- наючи з молодшого віку, діти можуть зберігати та інтерпре- тувати спогади про пережиті події, а отже і усвідомлювати навколишню реальність. Мати є ключовим ресурсом для почуття дитини у безпеці, а також запорука її всебічному та гармонійному розвитку навіть у часи війни.
EN
Mother and child are unique structures whose connection is socially and biologically determined, as well as necessary for their full existence. The article considers the peculiarities of the situation of motherhood and childhood during the war, from the point of view of philosophical science, on the example of the war in Ukraine in 2022. An analysis of the literature on the location of the studied objects during the First and Second World Wars. The peculiarities of women’s reproductive health during the war have been studied on the example of historical references from the siege of Leningrad. The peculiarities of the psychological state of children who have experienced war have been identified, and the prospects for the development of such children have been described. Categories of children who received «war trauma» have been developed. The family in wartime is a mirror of the dynamic processes in society. Parental or maternal instinct – is essential in ensuring the viability of children. Mature maternal identity is able to ensure the harmonious existence of two personalities – mother and child. The concept of PTSD is studied. The mechanisms of stress on the human body as a balanced biological system are described. Philosophical approaches to the issue of death and war are studied. Death is considered the most mysterious phenomenon of philosophical thought, which is considered taboo in society. In terms of historical retrospect, the attitude to death is changing, which is a natural result of the development of science. War is seen as a controversial component of society, but with mostly negative consequences in both social and economic aspects. Paying attention to the devastating consequences of any war, both material and psycho-emotional, one can find archaic origins. The fear of war is a reflection of the deep fear of death. Peculiarities of philosophical concepts concerning the phenomenon of care are analyzed. Recommendations for the upbringing of a positive personality of a child during the war are given. Conclusions are drawn about the consequences of each war for any community. War, in a broad sense, is an instantaneous start of dynamic processes in society, which is expressed in all areas of human life. The worst damage to war is to children. From an early age, children can store and interpret memories of past events, and thus become aware of the surrounding reality. The mother is a key resource for the child’s sense of security, as well as a guarantee of its comprehensive and harmonious development, even in times of war.
7
Publication available in full text mode
Content available

Я-концепція як чинник формування ставлення особистості до здоров’я: емпіричне дослідження

51%
Гресько (Hresko) І. I.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2022
|
issue 5(2)
75-82
UK
У статті висвітлені результати емпіричного дослідження Я-концепції як чинника формування ставлення особистості до здоров’я. Розглянуто теоретичні засади поняття відповідального ставлення до здоров’я як позиції особистості, що визначає реакції та вольові дії людини щодо факторів здоров’я для оптимального поєднання її особистих можливостей і можливостей навколишнього середовища для досягнення стану загального благополуччя. Також у роботі висвітлено три рівня прояву ставлення людини до здоров’я, а саме: індивідуальний рівень, ставлення до здоров’я на рівні групи і на рівні суспільства. Так, представлене дослідження спрямоване на вивчення ставлення індивіда до здоров’я, що включає оцінку власного здоров’я суб’єктом, його дії, направлені на стан здоров’я тощо. Крім того, теоретична частина роботи містить огляд феномену Я-концепції особистості, що є сукупністю всіх уявлень людини про себе, її двох полюсів – позитивної (гармонійної) та негативної (негармонійної) Я-концепції. Підкреслюється, що така сума всіх уявлень людини про себе впливає на її функціонування у всіх сферах життя, які, як наслідок, обумовлюють якість її життя, закладають звички та патерни мислення, в тому числі щодо сфери здоров’я і способу життя людини. Представлені в даній статті результати емпіричного дослідження Я-концепції особистості як чинника формування ставлення особистості до здоров’я проводилося на базі декількох закладів вищої освіти м. Вінниці серед студентської молоді. Вибірка дослідження складала 226 здобувачів вищої освіти. Для реалізації поставленої мети були використані психодіагностичні методики: «Індивідуально-типологічний опитувальник Л. М. Собчик (ІТО)»; «Шкала ясності Я-концепції Дж. Кемпбел»; «Тест-опитувальник самоставлення» (В. В. Столін, С. Р. Пантелєєв); опитувальники «Індекс ставлення до здоров’я» (С. Д. Дерябо, В. А. Ясвіна) та «Ставлення до здоров’я» (автор Р. А. Березовська). Результати формуючого експерименту з основною групою здобувачів показали, що за допомогою спеціально розробленої програми на розвиток позитивної Я-концепції особистості можна сприяти формуванню відповідального ставлення до здоров’я. В той час, як результати констатуючого експерименту 1-го і 2-го порядку з контрольною групою здобувачів були без суттєвих змін. Зокрема, тренінгова програма сприяла гармонізації особистості здобувачів, підвищенню рівня їх самооцінки та зростанню рівня ясності Я-концепції, що як наслідок, вплинуло на їх ставлення до себе, свого здоров’я, підвищенню рівня відповідальності не тільки за своє психологічне благополуччя, а й за соматичне здоров’я, яке залежить від способу життя людини.
EN
The article highlights the results of an empirical research of the Self-concept as a factor of forming the health attitude of the individual. The theoretical foundations of the concept of responsible health attitude as a position of the individual, which determines the reactions and volitional actions of a person to health factors to optimally combine his personal capabilities and the environment to achieve general well-being. The paper also mentions three levels of person`s health attitude, namely: individual level, health attitude at the group level and at the level of society. Thus, the highlighted research is aimed at exploration the individual`s health attitude, which includes the assessment of the subject`s own health, his/her actions aimed at health, and so on. In addition, the theoretical part of the article contains an overview of the phenomenon of Self-concept of personality, which is a set of all person ideas about themselves, its two poles – positive (harmonious) and negative (non-harmonious) Self-concept. It is emphasized that such a sum of all ideas of a person affects his functioning in all spheres of life, which, as a consequence, determine the quality of his/her life, establish habits and patterns of thinking, including about health and lifestyle. The results of the empirical research of the Self-concept of personality as a factor in shaping the health attitude of the individual are presented in this article. The research was conducted on the basis of several higher education institutions in Vinnytsia among student youth. The sample of the research was 226 of higher education applicants. For this purpose, psychodiagnostic techniques were used: «Individual typological questionnaire by L. Sobchik (ITQ)»; «Self-concept clarity» by J. Campbell (SCC); «Test-questionnaire of self-attitude» by V. Stolin, S. Panteleev»; questionnaires «Health Attitude Index» by S. Deriabo, V. Yasvin and «Attitude to health» (author R. Berezovskaya). The results of the formative experiment with the main group of applicants showed that with help of a specially designed program for the development of a positive Self-concept of personality, it is possible promote the formation of a responsible health attitude. While the results of the ascertaining experiment of the 1st and 2nd order with the control group of applicants were without significant changes. In particular, the training program helped to harmonize the personality of applicants, increase their self-esteem and increase the level of clarity of self-concept, which, in turn, affected their attitude to themselves, their health, increased responsibility not only for their psychological well-being, but also for somatic health, which depends on a person`s lifestyle.
8
Publication available in full text mode
Content available

Експериментальне дослідження професійних якостей майбутніх у медичних психологів

51%
Прудка (Prudka) Л. L.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2022
|
issue 7(4)
131-139
UK
У статті проаналізовано експериментальне дослідження професійних якостей у майбутніх медичних психологів. Розглянуто професійні якості, як багатовекторні характеристики особистості що включають в себе: спрямованість особистості (цілі, мотиви, інтереси, потреби); здібності до виконання своїх обов’язків (інтелектуальні, емоційні, організаційні, комунікативні), професійні компетенції (соціально-особистісні, загальнонаукові, інструментальні, загально-професійні, спеціалізовано-професійні) та сформовані на їх основі професійні компетентності (політичні, соціально-політичні, інформаційні, морально-етичні, культурологічні); уміння, що показують здатність особистості приймати самостійні рішення і відповідні дії в непередбачуваних нових ситуаціях, і на основі цього було визначено сукупність критеріїв (ціннісно-смисловий, комунікативний, психологічний, професійний), які дають змогу, визначити рівень сформованості професійних якостей у майбутніх медичних психологів. Основна увага приділялась таким питанням: усвідомленню особливостей професійної діяльності майбутніми медичними психологами; діагностуванню професійно-важливих якостей. У процесі проведення експериментального дослідження за допомогою психологічних методик основну увагу було спрямовано на комунікативні та організаційні здібності. Крім того, визначено, що невід’ємною рисою особистості медичного психолога є не лише рефлексія, а й креативність, що проявляється у здатності студента до нестандартного мислення та поведінки, а також до усвідомлення та розвитку професійного і життєвого досвіду. Також визначено таку якість, як відповідальність майбутніх медичних психологів щодо професійної діяльності. Порівняльна характеристика результатів дослідження майбутніх медичних психологів НМУ імені О.О. Богомольця та Буковинського державного медичного університету представлено у вигляді таблиці. Окрім того серед особистісно-професійних якостей було визначено професійну компетентність, як важливу умову успіху професійної діяльності медичного психолога та показник його можливостей, інтегруючи знання, досвід, особистісні якості, що забезпечують соціальну відповідальність за результати прийнятих рішень. Проаналізувавши викладені вище представлені результати, зроблено висновок: розвиненість особистісно-професійних якостей майбутніх медичних психологів та їх професійна компетентність важлива для їх професійного становлення. Крім того, основним для професійного становлення є прийняття майбутніми медичними психологами відповідальності за власний розвиток для подальшої професійної діяльності. Визначено, що розвиток професійних якостей у майбутніх медичних психологів можливо за допомогою правильній організації навчального, але головним при цьому є усвідомлення майбутніми фахівцями особливостей власної майбутньої професії, що забезпечить формуванню професійної компетентності.
EN
The article analyzes the experimental study of professional qualities of future medical psychologists. Considering professional qualities as multi-vector personality characteristics that include: personality orientation (goals, motives, interests, needs); ability to perform their duties (intellectual, emotional, organizational, communicative), professional competencies (socio-personal, general scientific, instrumental, general-professional, specialized-professional) and professional competencies formed on their basis (political, sociopolitical, informational, moral and ethical, cultural); skills that show the ability of the individual to make independent decisions and appropriate actions in unpredictable new situations, and based on this was determined by a set of criteria (valuesemantic, communicative, psychological, professional), which allow, in our opinion, to determine the level of professional qualities future medical psychologists. The main attention was paid to the following issues: awareness of the peculiarities of the professional activity of future medical psychologists; diagnosing professionally important qualities. In the process of conducting experimental research using psychological techniques, the main focus was on communicative and organizational skills. In addition, it is determined that an integral feature of the personality of a medical psychologist is not only reflection but also creativity, which is manifested in the student’s ability to non-standard thinking and behavior, as well as awareness and development of professional and life experience. It also defines such a quality as the responsibility of future medical psychologists for professional activities. Comparative characteristics of the results of the study of future medical psychologists of NMU named after OO Bogomolets and Bukovynian State Medical University are presented in the form of a table. In addition, among the personal and professional qualities, professional competence was identified as an important condition for the success of the professional activity of a medical psychologist and an indicator of his capabilities, integrating knowledge, experience, personal qualities that ensure social responsibility for the results of decisions. After analyzing the above results, we conclude that the development of personal and professional qualities of future medical psychologists and their professional competence is important for their professional development. In addition, the main for professional development is the acceptance of future medical psychologists responsibility for their own development for further professional activities. It is determined that the development of professional qualities in future medical psychologists is possible with the right organization of training, but the main thing is the awareness of future professionals of the peculiarities of their future profession, which will ensure the formation of professional competence.
9
Publication available in full text mode
Content available

Etos pielęgniarek w aspekcie historycznym

32%
Nawrocka A.
|
EN
This works aims at proving the thesis of timeliness of Hippocratic /460- 377 BC/ ethos, Christian ethics and personal model of F. Nightingale /1820-1910/ in the ethos of nurses in the aspect of history. The concept of “ethos” means morality as well as these signifi cant conducts, being the affi rmation of specifi c values distinguishing professional group of nurses. The thought of this thesis focuses on the description of nurses professions ethos in historical aspect, from the times of Hippocrates until 1945 AD. This ethos in historical aspect can also be developed by means of personal standards of moral and nurses authorities and fi rst of all by the principles of Hippocratic ethics, Hippocrates’ ethos and Christian ethics/love of God and man, the charity/ and deontological codes referring to a given specialization of nurses profession. Ethical assumptions of Hippocrates, due to their conformity with natural law, high estimation of life since conception till natural death, respect towards the sick and nurses authorities, the secret of treating, faithfulness to the principle “Primum non nocere”, “Salus aegroti suprema lex esto”, bringing relief in suff ering and oath directed to gods, have humanistic, general character and that is why they were adopted by ethos of nurses.
PL
Celem pracy jest udowodnienie tezy, zakładającej aktualność etosu hipokratesowgo, etyki chrześcijańskiej i wzorców osobowych w etosie pielęgniarek analizowanym w aspekcie historycznym. Pojęcie „etos” oznacza określoną moralność, jak i te znamienne postawy, będące afi rmacją określonych wartości charakteryzujących grupę zawodową pielęgniarek. Idea tej pracy koncentruje się na omawianiu etosu pielęgniarek w aspekcie historycznym od czasów Hipokratesa /460-377 p.n.e./ do 1945 roku. Etos ten może być również kształtowany przez wzorce osobowe autorytetów moralnych i pielęgniarek, ale przede wszystkim przez zasady etyki medycznej Hipokratesa, etos hipokratesowy, etykę chrześcijańską/ miłość Boga i bliźniego, cnota miłosierdzia/ i kodeksy deontologiczne adekwatne do danej specjalizacji zawodów pielęgniarek. Założenia etyczne Hipokratesa ze względu na zgodność z prawem naturalnym, wysoką ocenę wartości życia od poczęcia do śmierci naturalnej, szacunek do chorego i autorytetów pielęgniarek, tajemnicę leczenia, wierność zasadom „Przede wszystkim nie szkodzić”, „Zdrowie chorego najwyższym prawem”, niesienie ulgi w cierpieniu i przysięgę skierowaną do bogów, mają wymiar humanistyczny, powszechny i dlatego zostały one przejmowane przez kształtujący się etos pielęgniarek.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.