Search results

1

Around the motto of Zofia Nałkowska’s Medaliony: “People doomed people to this fate”

100%

Borkowska G., Borkowska G.

Nauka

|

2019

|

issue 2

2

Zygmunt Bauman: An outline of an intellectual biography

100%

Raciborski J., Raciborski J.

Nauka

|

2017

|

issue 1

3

Персоналії і простір пам’яті про голокост у сучасній українській літературі

84%

Горбач (Horbach) Н. N.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 4(1)

59-67

UK

Тривалий час тема Голокосту в українському письменстві через причини позалітературного характеру замовчувалася та піддавалася викривленням. Унаслідок цього численні її аспекти, зокрема розширення географічних маркерів Катастрофи, питання пам’яті і травми її жертв та свідків, аспекти жіночої історії Голокосту тощо, почали знаходити достотне висвітлення лише зі здобуттям нашою країною незалежності. На сьогодні актуальною залишається проблема персоналізації історії Голокосту через введення в публічний дискурс імен жертв, врятованих і рятівників як чинник розширення просторів пам’яті про трагедію європейського єврейства в часи Другої світової війни. До цього процесу, поряд з історичною наукою, комеморативними практиками долучається й художня література. Об’єктом нашої уваги в запропонованій статті є прозові твори сучасної української літератури – романи К. Бабкіної «Соня» (2013), Т. Пахомової «Я, ти і наш мальований і немальований Бог» (2016), М. Дупешка «Історія, варта цілого яблуневого саду» (2017), М. Матіос «Букова земля» (2019). А метою дослідження стали образи-персонажі жертв та рятівників, котрі мали реальних прототипів: символ Голокосту в Польщі і Любліні девятирічний Хеньо (Генрик Житомирський), Праведники народів світу Марія та Степан Врублевські (Марія та Степан Січевлюки-Врублевські), чернівецька поетеса Зельма Меербаум-Айзінґер, мер Чернівців Траян Попович, дипломати Ґжеґож Шиманович та Фріц Шелльгорн. Оприявнення у художній формі життєвих історій цих реальних осіб сприяє розширенню пам’яті про війну і Голокост в Україні, є засобом формування сучасної культури пам’яті, що сьогодні є особливо важливим у контексті загальносвітових тенденцій пошуку порозуміння, з точки зору усвідомлення власної відповідальності за життя інших, недопущення повторення трагічних сторінок історії ХХ століття, однією з яких став Голокост. Оскільки через тривале замовчування травматичного досвіду жертв Голокосту не витворилося міжгенераційного зв’язку у процесах передачі пам’яті про нього, то література сьогодні через художнє конструювання минулого стає не лише інструментом поширення знань про Катастрофу, а й засобом формування культурної пам’яті про трагічні події минулого. Перспектива подальшого дослідження обраного аспекту вбачається в залученні до аналізу нових творів як вітчизняного, так і перекладного письменства, зокрема, автори яких біографічно пов’язані з Україною.

EN

The Holocaust theme was concealed and falsified for a long time because of non-literary reasons. Therefore, only when our country got its independence, a lot of aspects became clarified – especially the increasing of geographical markers of the Shoah, the aspect of memory and traumas of its victims and witnesses, the aspects of a woman history of the Holocaust etc. One of actual problems of nowadays is the problem of personalization of the Holocaust history with including the names of victims, saved and saviors for extending the space of memory about the tragedy of European Jews in the times of WWII. Literature, as well as historical science and commemorative practices, actively participates in this. The object of our attention in the following article is modern Ukrainian prose – novels “Sonya” (2013) by K. Babkina, “Me, You, And Our Drawn And Undrawn God” (2016) by T. Pakhomova, “A Story Worthy of a Whole Apple Orchard” (2017) by M. Dupeshko, “The Beech Land” (2019) by M. Matios. The aim of investigation is the characters of victims and saviors who have real prototypes: an icon of the Holocaust in Poland and Liublin, 9-years-old Henio (Henryk Zhytomirski), Righteous Among the Nations Maria and Stepan Vrublevski (Maria and Stepan Sichevliuk-Vrublevski), the Chernivtsi poet Selma Meerbaum- Eisinger, the mayor of Chernivtsi Traian Popovici, the diplomats Grzegorz Szymonowicz and Fritz Schellhorn. Implementation the life stories of real personalities into fictional form leads to expanding the memory about the Holocaust in Ukraine, and it’s also a way of creating a modern culture of memory, that is particularly important in a context of the international tendencies of finding the common understanding through awareness of a personal responsibility of others’ lives, and non-admission of repeating the tragic pages of the XX ct. history, one of those was the Holocaust. Since the long-term silence of the traumatic experience of the Holocaust victims didn’t create an intergenerational connection in the process of transmitting the memory of the Holocaust, modern literature, with its artistic construction of the past, becomes not only a tool for spreading knowledge about the Shoah, but also a way of creating the cultural memory about this tragedy. The prospect of further research of the following aspect is seen in a deep analysis of new examples of both Ukrainian and translated literature, including novels written by authors that are biographically related to Ukraine.

4

Młody Polak po doświadczeniach wojennych. Siła transgeneracyjnej transmisji traumy

67%

Nowak P., Łucka I.

Psychiatria i Psychologia Kliniczna

|

2014

|

vol. 14

|

issue 2

84-88

EN

Despite the 70 years that passed since the settlement of the warfare, collective and individual trauma of the World War II still has a vivid impact on Polish society. Research on psychological effects of incarceration in concentration camps was initiated by Antoni Kępiński i Stanisław Kłodziński. Department of Psychiatry in Cracow, under the leadership of Maria Orwid, continued the research taking care of the offspring of the concentration camp survivors (so-called “second generation”). Psychological trauma sustained by parents or grandparents is still covered by silence. Younger generation often don’t know the war history of their ancestry. Israeli research of transgenerational transmission of trauma (TTT) reported significantly more frequent anxiety, depressive and psychosomatic symptoms among the offspring of Holocaust survivors (OHS). Analysis of trauma-afflicted families describe disturbed mechanisms of their functioning. Particularly parentification and troubles with individuation/separation, what leads to traumatization of next generations. Collective trauma of Polish nation is also very significant. It’s a place of interests of sociologists and social psychologists. Authors present their reflections on presence of features of transgenerational trauma in young Poles (so-called “third generation”).

PL

Mimo blisko 70 lat, które minęły od zakończenia działań wojennych, trauma indywidualna i kolektywna pozostawiona w Polakach przez okrucieństwa II wojny światowej wciąż pozostaje żywa. Badania skutków psychicznych, jakich doświadczyły osoby uwolnione z obozów koncentracyjnych, ocalałe z Holocaustu, rozpoczęli Antoni Kępiński i Stanisław Kłodziński. Ośrodek krakowski, pod kierunkiem Marii Orwid, kontynuował badania, a także rozpoczął opiekę terapeutyczną nad dziećmi ocalałych, nazwanymi potem „II pokoleniem”. Z obserwacji wynika, że urazy psychiczne doznane przez rodziców czy dziadków najczęściej były i nadal są objęte milczeniem. Młodsze pokolenia często nie znają wojennych losów swoich przodków. Izraelskie badania nad transgeneracyjną transmisją traumy (TTT) pokazują wyraźnie, że wśród potomstwa ocalałych z Holocaustu (offspring of Holocaust survivors, OHS) częściej niż w populacji ogólnej występują objawy depresyjne, lękowe oraz psychosomatyczne. Analizy funkcjonowania systemów rodzinnych dotkniętych traumą opisują patologiczne mechanizmy ich działania. Dotyczy to zwłaszcza zjawiska parentyfikacji oraz zaburzeń procesu indywiduacji–separacji, co powoduje traumatyzację kolejnych pokoleń. Nie bez znaczenia jest również kolektywna trauma Polaków, leżąca głównie w polu zainteresowań socjologów i psychologów społecznych. Autorzy w pracy przedstawiają rozważania na temat obecności cech traumy transgeneracyjnej wśród młodych Polaków („III pokolenie”).

Refine search results

2 Nauka

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Psychiatria i Psychologia Kliniczna

1 2022

1 2019

1 2017

1 2014

1 Borkowska G.

1 Nowak P.

1 Raciborski J.

1 Łucka I.

1 Горбач (Horbach) Н. N.

Around the motto of Zofia Nałkowska’s Medaliony: “People doomed people to this fate”

Zygmunt Bauman: An outline of an intellectual biography

Персоналії і простір пам’яті про голокост у сучасній українській літературі

Młody Polak po doświadczeniach wojennych. Siła transgeneracyjnej transmisji traumy