Search results

1

Physical Education and the Degree of Stress

100%

Ishii N., Osaka S.

Journal of Human Kinetics

|

2010

|

vol. 24

87-92

EN

The purpose of this study was to examine a relationship between the degree of liking and disliking of sport and physical activity, and stress development.We conducted a survey on Japanese junior high school students (129 boys, 139 girls) in 2007. The survey included such entries as 1) positive vs negative attitude toward physical education classes, 2) the degree of physical education classes-related stress, and 3) personality qualities (goal orientation, sports competence and active coping).In our survey concerning the degree of predilection for physical education classes, the results were as follows: 171 subjects in Group A said they liked physical education classes; 39 subjects in Group B said they didn't like and 57 subjects in Group C chose "neither". Comparing the degree of stress from physical education classes, Group A scored significantly lower than the others by Tukey's multiple comparison test (p<0.05).Also, in order to find the key factor which determines the degree of liking and disliking of physical education classes, we measured various values among 52 subjects with a high degree of stress as a dependent variable, and analyzed the personality aspects as an independent variable. As a result, we found a negative correlation between stress levels and sports competence, whereas ego orientation and active coping had a positive effect on the degree of stress.We showed that those liking physical education experienced low degrees of stress. Conversely, those individuals disliking sport and physical activity should not be expected to experience reduced stress while participating in sports. Furthermore, we can indicate sports competence as a determinant of stress reduction. Consequently, in order to stimulate regular participation in sports activity and to release its stress-reducing potential, it is necessary to develop childhood physical education classes to foster sports competence.

2

CORRELATION BETWEEN SALIVARY CORTISOL AND PSYCHOLOGICAL STRESS INDICATORS DURING A DRIVING COURSE

88%

Siudak M., Zietek M., Tober-Marczewska A., Sideris E., Swiergiel A.

|

EN

The main objective of this study was to determine the effect of stress of a practical, thirty-hour driving course on changes in salivary cortisol concentration and on changes in systolic and diastolic blood pressure. The second objective was to determine the relation between the style of coping with stress (psychological indicator) and changes in the assessed biological parameters. All volunteers aged 18-30 years completed the Coping Inventory for Stressful Situations (CISS) before the start of the course. They were divided into control (n=15) and experimental (n=18) groups. In the experimental group saliva samples to measure cortisol were collected from each participant: before the start of the course, before the 1st, 13th and 28th driving hour, and blood pressure was measured before the course, during the 15th and 30th hour of the course. Participants in the control group had one saliva sample taken and their blood pressure was measured once at the same time. The results suggest that cortisol concentration in saliva correlates with the hour of the course. Systolic and diastolic pressure also correlates with the hour of the course. CISS test related differences among the individuals in copying with stress (sex as well as age-related) but they did not correlate with the cortisol and blood pressure responses. A driving course is a stress factor that causes changes in salivary cortisol concentration and systolic and diastolic blood pressure. The style of coping with stress does not correlate with changes in the salivary cortisol concentration during the course. Changes in systolic and diastolic blood pressure during the driving course do not depend on the way of coping with stress.

3

Job burnout among Polish nurses – influence of mobbing and coping with stress

75%

Wilczek-Rużyczka E.

|

vol. 21(4)

457-466

EN

Mobbing behaviours at workplaces and occupational burnout have negative impacts on the working and private lives. Mobbing, irrespective of its intensity, represents one of the most significant stressors and often leads to an irreversible psycho-deterioration of an individual. Overcoming a stressful situation at work requires specifying the methods for coping with stress resulting in job burnout. Job burnout is a complex syndrome of emotional exhaustion, depersonalization and reduced personal accomplishment. The aim of these study was to analyze interrelationships between mobbing, coping with stress and job burnout among nurses. The study included 86 nurses of various specialties, who gave their consent to participate in the project, were examined. The average age of the nurses was 37.7 years, and the average job seniority was 12.6 years. The study were conducted in 2019-2020 in hospitals of Southern Poland. and was based on the following instruments: Sociodemographic survey, The Negative Acts Questionnaire (NAQ), COPE Inventory and Maslach Burnout Inventory (MBI). The presented studies showed a statistically significant and consistent relationship between the intensity of perceived mobbing in nurses and the results obtained on the scale of emotional exhaustion and depersonalization. A relationship was found between the preference for some specific stress management strategies and job burnout level, also after adjustment for the mobbing intensity, age and seniority of the respondents, thus empirically confirming a multifaceted nature of the unfavorable phenomena related to the work of a nurse. It was found that there is interrelationships between mobbing, coping with stress and job burnout among nurses.

4

The Analysis of Psychophysiological Conditions of Stress Dynamics in Candidates to the Position of a Professional Diver with Consideration of the Psychological Aspects of Diving

63%

Remlein M., Buczyński J., Olszański R., Buczyński A., Kobos Z., Juszczak D.

Polish Hyperbaric Research

|

2015

|

vol. 50

|

issue 1

1-15

EN

The article presents a characterisation of stress situations and psychological reactions during diving. It describes the fundamental personality dimensions and temperament features, and discusses the results of research into the methods of coping with stress as well as the levels of anxiety in candidates to the position of a professional driver.

5

Strategie regulacji złości a obraz siebie u osób starszych

63%

Bereza B., Fundowicz S.

Psychiatria i Psychologia Kliniczna

|

2013

|

vol. 13

|

issue 4

232-238

EN

Aim: The picture of elderly people, narrowly understood, tends to be quite explicitly associated, namely as either embittered, grumpy, tyrannizing their family and friends, emotionally unstable or active, gentle and kind. Meanwhile, like in the case of people from younger age groups, the typology of elderly people is slightly more varied, including their way of regulating experienced emotions. The aim of the article was the search for the specificity of anger regulation and the connection between the techniques of anger regulation and self-image in elderly people. Based on Bentovim’s theory, emotion regulation was understood as modulating, modifying, focusing and controlling intense excitement and experienced tension. Material and methods: The sample group consisted of 31 men (study group) and 39 women (control group) above 64 years of age. The study procedure had a questionnaire form and involved completing psychological tests by subjects, including Self-Expression and Control Scale – SECS (T. van Elderen et al.) and the Adjective Check List – ACL (H.G. Gough, A.B. Heilbrun). Results: The groups differed significantly in terms of anger regulation and self-image. There are links between different ways of anger regulation and the real self-image. Conclusions: The way of anger regulation is significant for the self-image experienced by elderly people, while a constructive expression of anger and the effective control of this process give a chance for the optimization of the quality of life of elderly people.

PL

Cel pracy: Zawężony pojęciowo obraz ludzi starszych bywa kojarzony dość jednoznacznie, tzn. są oni określani bądź jako osoby zgorzkniałe, gderliwe, tyranizujące swoich bliskich, nieradzące sobie z emocjami, bądź też jako aktywne, łagodne i życzliwe. Tymczasem, podobnie jak u ludzi z młodszych grup wiekowych, typologia seniorów jest nieco bardziej zróżnicowana, w tym także sposób regulacji doświadczanych przez nich emocji. Celem badań zaprezentowanych w niniejszym artykule było określenie specyfiki zarządzania złością oraz związku pomiędzy różnymi strategiami regulacji tej emocji a obrazem siebie u osób starszych. Opierając się na teorii Bentovima, regulację emocji rozumiano jako modulowanie, modyfikowanie, ukierunkowanie oraz kontrolę intensywnego pobudzenia i doświadczanego napięcia. Materiał i metody: W skład badanej grupy weszło 31 mężczyzn (grupa badawcza) i 39 kobiet (grupa kontrolna) powyżej 64. roku życia. Procedura badania miała charakter kwestionariuszowy i obejmowała samodzielne wykonanie przez badanych testów psychologicznych, w tym: Self-Expression and Control Scale – SECS (T. van Elderen i wsp.) oraz Testu Przymiotnikowego ACL (H.G. Gough, A.B. Heilbrun). Wyniki: Badane grupy różniły się znacząco w zakresie regulacji złości oraz obrazu siebie. Istnieją związki pomiędzy sposobami regulacji złości a posiadanym realnym obrazem siebie. Wnioski: Sposób regulacji złości ma znaczenie dla obrazu siebie osób starszych, a konstruktywne wyrażanie złości oraz efektywna kontrola tego procesu dają szansę optymalizacji jakości życia seniorów.

6

REPRINT OF POLISH TRANSLATION OF ARTICLE BY ACCORD INTERNATIONAL ASSOCIATION FOR THE STUDY OF PAIN (IASP) - PAIN 154 (2013) 2775-2781 Prognostic value of coping strategies in a communitybased sample of persons with chronic symptomatic knee osteoarthritis

63%

Alschuler K. N., Molton I. R., Jensen M. P., Riddle D. L.

Ból

|

2014

|

vol. 15

|

issue 4

16-26

EN

Radiographic knee osteoarthritis (OA) is a highly prevalent condition that has been the focus of a number of studies identifying factors that are prognostic of continued or worsening pain and function. Although prior prognostic studies have identified a number of demographic, physical, and psychological factors that are predictive of outcome, minimal focus has been placed on pain coping skills as prognostic factors, despite crosssectional evidence suggesting that pain coping skills are associated with pain and function in knee OA. The present study reports on the use of pain coping skills as prognostic factors for changes in pain and/or function over a 1-year period. Participants were drawn from the Osteoarthritis Initiative, a prospective longitudinal cohort study of persons recruited from the community who either had knee OA or were at high risk for developing knee OA. Data from the Coping Strategies Questionnaire were compared against 1-year change in pain, function, or both, using established criteria for defining whether the patient got better, worse, or stayed the same over the 1-year period. Results revealed a significant effect for praying/hoping, increased behavioral activities, and pain catastrophizing as prognostic of pain outcomes; ignoring pain and praying/hoping were prognostic of function outcomes; and increased behavioral activities and pain catastrophizing were prognostic of a combined pain and function outcome. The findings provide important new evidence regarding the potential clinical relevance of a number of pain coping responses hypothesized to influence future pain and function in persons with arthritis.

PL

Stwierdzane radiograficznie zmiany zwyrodnieniowe stawów kolanowych to schorzenie bardzo częste i będące przedmiotem licznych badań, w których identyfikowano czynniki rokownicze utrzymującego się lub narastającego bólu i zaburzeń czynności. We wcześniejszych badaniach dotyczących rokowania zidentyfikowano liczne czynniki demograficzne, fizyczne i psychologiczne, które są predyktorami wyniku leczenia, ale niewiele uwagi poświęcono umiejętnościom radzenia sobie z bólem jako czynnikowi rokowniczemu, pomimo danych pochodzących z badań przekrojowych, które wskazują, że umiejętności te wiążą się z bólem i z funkcjonowaniem w chorobie zwyrodnieniowej stawów kolanowych. W bieżącym badaniu opisujemy zastosowanie umiejętności radzenia sobie z bólem jako jednym z czynników rokowniczych zmian w zakresie bólu i/lub funkcjonowania w ciągu rocznej obserwacji. Uczestnicy badania pochodzili z Osteorthritis Initiative, prospektywnego podłużnego badania kohortowego osób rekrutowanych ze społeczności, które miały chorobę zwyrodnieniową stawów kolanowych lub były obciążone dużym ryzykiem rozwoju tego schorzenia. Dane z Coping Strategies Questionnaire porównano z rocznymi zmianami w zakresie bólu, czynności lub obu tych zmiennych, za pomocą określonych kryteriów definiujących zmianę stanu klinicznego pacjenta na lepszy, gorszy lub bez zmian w ciągu roku. Wyniki wskazały na istotne efekty modlitwy/nadziei, zwiększonej aktywności behawioralnej i myślenia katastroficznego na temat bólu, jako czynników rokowniczych wyniku leczenia; ignorowanie bólu oraz modlitwa/nadzieja były czynnikami prognostycznymi wyniku leczenia w zakresie funkcjonowania; zwiększona aktywność behawioralna i myślenie katastroficzne na temat bólu były czynnikami rokowniczymi odnoszącymi się łącznie do wyników leczenia bólu oraz funkcjonowania. Wyniki dostarczają istotnych nowych danych naukowych odnośnie do potencjalnego klinicznego znaczenia wielu reakcji radzenia sobie z bólem, które przypuszczalnie mogą wpływać na przyszły ból i funkcjonowanie osób z chorobą zwyrodnieniową stawów.

7

Особливості прояву феномену життєстійкості та копінг-стратегій поведінки особистості в умовах пандемії Covid-19

51%

Варіна (Varina) Г. H.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 7(4)

159-173

UK

Глобальні перетворення всіх сторін життя суспільства призводять до підвищення вимог щодо ресурсів особистості. Для молоді життєстійкість та конструктивні копінг стратегії подолання стресогенних факторів є одними з найважливіших ознак як для побудови ефективної міжособистісної взаємодії, так і для професійного становлення. В психологічній практиці виникла потреба в акумулюванні існуючих психокореційних методів та інноваційних технологій, що сприятимуть розвитку життєстійксті юнаків. У статті конкретизовано наукове уявлення про зміст поняття «життєстійкість» та копінг-стратегії поведінки особистості, виявлено структурні компоненти життєстійкості та особливості прояву копінг-стратегій поведінки особистості в пандемічних умовах, визначено підходи щодо розвитку життєстійкості особистості та конструктивних копінг-стратегій поведінки молоті, а також розкрито їх практико орієнтовані можливості (підходи: системний, особистісно-діяльнісний, суб’єктний). Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати розширюють наукові уявлення про життєстійкість та конструктивні копінг-стратегії поведінки молоді як про особистісний ресурс подолання життєвих труднощів в результаті впливу пандемічних умов, про психологічні ресурси життєстійкості особистості та можливості впровадження інноваційних технологій в процесі розвитку життєстійкості та конструктивних копінг-стратегій поведінки молоді. Констатуючий експеримент, спрямований на діагностику життєстійкості та аналізу домінуючих копінг-стратегій поведінки молоді відбувався на базі Лабораторії психофізіологічних досліджень Мелітопольського державного педагогічного університету імені Б. Хмельницького. Результати емпіричного дослідження дають можливість говорити про здебільшого негативний стан молоді під час карантинних обмежень через пандемію COVID-19. Високий рівень стресу та виснаження адаптивних ресурсів, підвищений рівень тривожності, негативний вплив емоційних реакцій особистості на діяльність та міжособистісні відносини – наслідок вимушених змін у світі. Але, в той же час, спостерігається прагнення до використання раціональних, адаптивних копінг-стратегій, які допомагають індивіду пережити стресову для організму ситуацію зі збереженням психологічного благополуччя. Результати дослідження можуть бути застосовані у психологічному консультуванні, а також у підготовці та підвищенні кваліфікації педагогів та психологів. Інноваційним в контексті практичного значення є використання сучасних комп’ютерних технологій, на прикладі НС-психотест, що включає в себе безліч різноманітних психологічних і психофізіологічних методик, які дозволяють реалізувати багаторівневий підхід у вирішенні практичних завдань діагностики. У перспективному векторі намічені шляхи розробки та апробації комплексної програми «Self-management: життєстійкість, ресурсність, конструктивні копінг-стратегій поведінки» з елементами AR-технологій в процес розвитку життєстійкості особистості в умовах сучасного закладу вищої освіти.

EN

Global transformations of all aspects of society lead to increased demands on individual resources. For young people, resilience and constructive coping strategies to overcome stressors are one of the most important features for building effective interpersonal interaction and professional development. In psychological practice, there is a need to accumulate existing psycho-correctional methods and innovative technologies that will promote the development of young people’s vitality. The article concretizes the scientific idea of the meaning of “viability” and coping strategies of personality behavior, identifies structural components of vitality and features of coping strategies of personality behavior in pandemic conditions, identifies approaches to the development of personality sustainability and constructive coping strategies of hammer behavior, as well as their practice-oriented opportunities (approaches: systemic, personal-activity, subjective) are revealed. The theoretical significance of the study is that its results expand scientific ideas about viability and constructive coping strategies of youth behavior as a personal resource for overcoming life difficulties as a result of pandemic conditions, psychological resources for personal vitality and the possibility of introducing innovative technologies constructive coping strategies of youth behavior. The observational experiment aimed at diagnosing the viability and analysis of the dominant coping strategies of youth behavior took place on the basis of the Laboratory of Psychophysiological Research of Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University. The results of an empirical study provide an opportunity to talk about the mostly negative state of young people during quarantine restrictions due to the COVID-19 pandemic. High levels of stress and depletion of adaptive resources, increased levels of anxiety, the negative impact of emotional reactions of individuals on activities and interpersonal relationships - the result of forced change in the world. But, at the same time, there is a desire to use rational, adaptive coping strategies that help the individual to survive a stressful situation for the body while maintaining psychological well-being. The results of the study can be used in psychological counseling, as well as in the training and retraining of teachers and psychologists. Innovative in the context of practical significance is the use of modern computer technology, such as the НС-psychotest, which includes many different psychological and psychophysiological techniques that allow for a multilevel approach to solving practical diagnostic problems. The promising vector outlines ways to develop and test a comprehensive program “Self-management: resilience, resourcefulness, constructive coping strategies of behavior” with elements of AR-technologies in the development of personality resilience in a modern higher education institution.